Вушний кліщ у котів та котів: фото, симптоми та лікування

Вушний кліщ (отодектоз) ​​часто зустрічається у кішок і вважається небезпечним захворюванням, тому що викликає запалення зовнішнього вуха. Його рідко вдається виявити на ранній стадії. Зазвичай господарі звертаються до ветеринарного лікаря, коли патологія вже перебуває у занедбаній формі.

Вушний кліщ у котів

Зміст

  • 1 Особливості хвороби
  • 2 Способи зараження
  • 3 Симптоми
  • 4 Діагностика
  • 5 Як лікувати
    • 5.1 Обробка вушних раковин
    • 5.2 Препарати
    • 5.3 Народні засоби
  • 6 Ускладнення
  • 7 Чи небезпечний вушний кліщ для людини
  • 8 Профілактика

Особливості хвороби

Збудник отодектозу – комаха дрібних розмірів Otodectes cynotus, що належить до групи акариформних кліщів. Його складно розрізнити неозброєним поглядом. Це паразит з білим овальним тілом і ротовим апаратом гризучого типу. Членісті кінцівки закінчуються присосками. Комаха мешкає у кішок усередині слухових проходів і практично завжди вражає відразу два вуха. Його основне харчування – епідерміс і тканинні рідини. Кліщ виділяє продукти життєдіяльності, які токсичні для тварин.

Найчастіше випадки зараження припадають на весняний та ранній осінній періоди. У групі ризику знаходяться кошенята віком до року та ослаблені кішки.

Способи зараження

Захворювання є висококонтагіозним (високозаразним). Є два основних способи зараження отодектозом. Докладніше про них

  1. На вулиці. Бродячі тварини (кішки або собаки) є носіями вушних кліщів практично у 80% випадків. При контакті з ними домашні вихованці легко заражаються.
  2. Паразита може принести додому господар на своєму взутті.
  3. Також переносником кліща можуть бути блохи.

Після попадання в зовнішній слуховий прохід паразит починає швидко розмножуватися і перебирається на друге вухо.

Отодектоз у кота

Симптоми

Від моменту зараження до появи перших ознак захворювання може пройти багато часу. Характерні симптоми отодектозу

  1. Нервозність та агресія тварини.
  2. Мотання головою. Таким чином, кішка намагається самостійно позбутися кліща.
  3. Гіперемія та набряклість вух.
  4. Виділення із слухових проходів, утворення коричневих скоринок.
  5. Сильна сверблячка. Вихованець постійно чухає вуха.
  6. Ділянки алопеції в області вушних раковин.
  7. Неприємний запах.

У запущених випадках можуть виникнути такі ознаки

  • судоми (при поширенні процесу на мозкові оболонки);
  • втрата апетиту;
  • втрата слуху;
  • лихоманка.

Господиня чистить вухо рудому коту

Діагностика

Навіть якщо у кішки присутні всі характерні для отодектозу ознаки, все одно слід показати її ветеринару. Схожа симптоматика присутня і за інших патологій. Диференціальна діагностика проводиться з наступними захворюваннями

  • дерматозами;
  • лишаями;
  • бактеріальними та грибковими інфекціями.

Перед тим, як приступати до лікування, необхідно впевнитись у правильності діагнозу. Сучасні методи дозволяють швидко діагностувати захворювання. Лікар оглядає вушні раковини тварини і робить зіскрібок для подальшого мікроскопічного дослідження. Під мікроскопом добре видно живі кліщі на всіх стадіях розвитку. У ряді випадків показано виконання отоскопії. При поширенні інфекції на середнє або внутрішнє вухо спеціаліст призначить комп’ютерну або магнітно-резонансну томографію.

Як лікувати

Після підтвердження діагнозу необхідно відразу приступати до його лікування. Патологія завдає тварині дискомфорту та швидко прогресує.

Терапія отодектозу проводиться за декількома напрямками. Ось їх перелік

  • очищення вух;
  • використання протипаразитарних препаратів;
  • підвищення загального імунітету.

Обробка вушних раковин

При виконанні даної маніпуляції краще не використовувати ватяну паличку, тому що є високий ризик травмування слухового проходу. Також можна випадково заштовхати виділення вглиб.

Обробка проводиться за таким алгоритмом

  1. Вуха очищаються від скупчень нальоту. Це дозволяє знизити кількість паразитів та вторинної мікробної флори. Застосовується звичайне рослинне масло або спеціальні розчини (Фітолар, Отоклін, Отіфрі).
  2. Наносяться краплі або мазь у кількості, зазначеній в інструкції.
  3. Масаж вух для рівномірного розподілу ліків.
  4. Протирання вушних раковин ватним диском, просоченим лікувальним засобом.

Препарати

Є великий асортимент лікарських засобів, призначених для позбавлення вушного кліща у котів. Вони випускаються у формі крапель, мазей, аерозолів, суспензій, таблеток та ін’єкцій. Ветеринар підбирає оптимальний варіант для кожного конкретного випадку. Він враховує кілька факторів

  • вік вихованця;
  • наявність або відсутність супутніх інфекцій;
  • ступінь ураження.

Ветеринар оглядає вухо кота

Найпоширеніші препарати

  • Декта;
  • Аурікан;
  • Демос;
  • Ектодес;
  • Суролан;
  • Аверсектинова мазь;
  • Отоферонол Голд;
  • Амідель;
  • Оріцин;
  • Івермек;
  • Авертель;
  • Отодектин.

Якщо випадок запущений, то фахівець завжди призначає антибіотики чи ін’єкції.

Залежно від тяжкості патології лікування триває від двох тижнів і довше. У складних випадках терапія триває кілька тижнів і навіть місяців.

Зміцнення імунітету передбачає налагодження збалансованого раціону. При необхідності варто додати вітаміни для кішок або імуномодулятори (наприклад, Фоспреніл).

Фоспреніл

Народні засоби

Застосування народних методів допускається лише на самому початку хвороби. Якщо симптоматика яскраво виражена, це може бути лише допоміжним лікуванням. Основні засоби

  1. Перекис водню. Для протирання поверхні хряща та змочування кірок.
  2. Сік або кашка часнику. Має сильний дратівливий вплив, тому потрібно використовувати його акуратно.
  3. Сік із листя або стебел чистотілу.
  4. Рослинні олії (обліпихова, оливкова та інші). Добре розм’якшують струпи і допомагають їх видалити.
  5. Зелений чай. Міцний настій має антисептичні властивості, допомагає зменшити запалення.

Ускладнення

Якщо ігнорувати захворювання, воно поступово призводить до погіршення здоров’я тварини. Деякі стани можуть бути дуже небезпечними і навіть призводити до летального результату. Серед неприємних наслідків

  • поширення поразки інші частини тіла;
  • самотравмування (через розчісування);
  • гнійний отит;
  • гематома вушної раковини;
  • запалення лімфатичних вузлів під щелепою;
  • ураження центральної нервової системи;
  • менінгіт;
  • глухота.

Чи небезпечний вушний кліщ для людини

Для людини ці паразити не становлять небезпеки. Але при попаданні на шкірні покриви вони можуть викликати роздратування – псевдочесотку. Подібний стан не вимагає лікування та проходить самостійно.

Рудий кіт свербить

Профілактика

Якщо заздалегідь подбати про профілактичні заходи, то отодектоз у кішок можна запобігти або хоча б знизити ризик зараження. Фахівці дають наступні рекомендації

  • періодично проводити огляд вушних раковин та чистити їх;
  • зміцнювати імунітет;
  • регулярно проводити прибирання в будинку (сухе та вологе);
  • намагатися не допускати контактів із хворими тваринами.

Якщо вихованець гуляє вулицею, необхідно обробляти шерсть спеціальними акарицидными засобами.