У собаки червоні очі: чим лікувати, що робити, причини та лікування

Очі у здорового собаки повинні бути чистими, сухими, без набряків, почервоніння та ексудативних виділень. При виявленні будь-яких відхилень у стані органу зору тварину потрібно терміново показати ветеринару, щоб з’ясувати причину порушення. Навіть такий, здавалося б, симптом, що не вселяє побоювання, як почервоніння очей (гіперемія кон’юнктиви) може бути однією з ознак серйозного захворювання, хоча може бути пов’язаний з способом життя або особливістю породи.

Зміст

  • 1 Причини гіперемії кон’юнктиви, не пов’язані із захворюваннями
  • 2 Червоні очі як індивідуальна особливість
  • 3 Захворювання, що супроводжуються «синдромом червоного ока»
  • 4 Діагностика
  • 5 Лікування

Причини гіперемії кон’юнктиви, не пов’язані із захворюваннями

Як і в людей, у собак очі можуть бути червоними після тривалого перебування на сонці, в задимленому приміщенні або на вітрі, особливо якщо вітер піднімає пил. Частинки ґрунту або піску викликають роздратування слизової оболонки та почервоніння очного яблука. Спровокувати гіперемію кон’юнктиви може травма, отримана в бійці, при попаданні в око гілки або стороннього предмета.

Іноді червоними очі у собак стають через різке розширення кровоносних судин, яке може виникати в результаті сильної втоми або в момент стресу, який вихованець відчуває при переїзді або після незаслуженого, з його точки зору, покарання. У таких випадках «синдром червоних очей» проходить самостійно, в міру заспокоєння тварини, і жодних заходів усунення не вимагає.

Червоні очі у собаки

Червоні очі як індивідуальна особливість

Єдиний випадок, коли червоні білки очей у собаки вважаються нормою – приналежність її до альбіносів. У ссавців із цим генетичним порушенням в організмі відсутній меланін, що надає забарвлення шкірі, шерсті та очам. Такі тварини мають біле забарвлення, а крізь безбарвні, позбавлені пігменту тканини очного білка видно кровоносні капіляри. У людей-альбіносів очі теж червоного кольору.

Деякі породи собак генетично схильні до розвитку «синдрому червоних очей» – через анатомічні особливості органу зору або недостатньо активної роботи слізних залоз. До таких пород належать

  • масивні коротконогі бассет-хаунди;
  • «плюшеві» собаки мопси та бульдоги;
  • довгошерсті, схожі на ходячий шиньйон, лхаські апсо;
  • безволосі китайські чубаті собаки та «собачка-хризантема» ши-тцу;
  • йоркширські тер’єри, пекінеси та брюссельські грифони, що нагадують м’які іграшки. 

Лхаський апсо
Лхаський апсо

Захворювання, що супроводжуються «синдромом червоного ока»

Причиною червоних очей у собаки можуть бути хвороби інфекційні, ендокринологічні, імунні або спричинені анатомічними патологіями.

  • Кон’юнктивіт – запалення слизової оболонки ока. Може мати інфекційне чи неінфекційне походження. Додатковими симптомами служать свербіж, сльозотеча.
  • Кератит – запалення очної рогівки. При цьому захворюванні спостерігаються набряк повік, сильна сльозотеча, очі у собаки червоніють і гнояться.
  • Алергічна реакція. Проявляється синдромом червоних очей, свербінням, рясним виділенням сліз, набряками повік. Алергеном може бути пилок рослин, засоби гігієни, лікарські препарати,
  • Цукровий діабет. При цьому ендокринному захворюванні стоншуються кровоносні судини, що призводить до точкових крововиливів у склеру.
  • Закупорювання слізних каналів. Про непрохідність слізних проток можуть свідчити такі ознаки, як сильний біль, опухлі куточки очей та почервоніння очних білків.
  • Хламідіоз. Зооантропонозне захворювання, збудниками якого є бактерії роду Clamidia. Серед інших клінічних ознак хламідіозу – гіперемія кон’юнктиви, запалення слизової та рогової оболонки очей.
  • Телязіоз. Це паразитарне захворювання очей викликають гельмінти Thelazia callipaeda. Його проявами є кон’юнктивіт, блефарит, слизово-гнійні виділення з очей.
  • Чумка. Тяжке вірусне захворювання, що виявляється ураженням центральної нервової системи, лихоманкою, запаленням та почервонінням слизових оболонок очей. Додатковими симптомами є збільшення лімфовузлів, діарея, блювання.
  • Пухлини. Новоутворення будь-якої етіології здатні надавати на органи зору механічну або гормональну дію.
  • Ентропія (заворот повік). При такій патології в результаті постійного контакту вій зі слизової оболонки очей розвивається її запалення, що супроводжується почервонінням білка та рясними гнійними виділеннями («склеєні очі»).
  • Пролапс третього століття. У складці кон’юнктиви, яка розташована в кутку ока, знаходиться додаткова слізна залоза, що продукує 30% секрету. При випадінні третього століття ця перетинка перешкоджає закриванню очей, що викликає свербіж та гіперемію кон’юнктиви.

Діагностика

Попередній діагноз може бути поставлений на підставі огляду собаки та вивчення анамнезу, представленого господарем тварини. Якщо причина синдрому «червоних очей» потребує уточнення, ветеринар може призначити собаці низку діагностичних процедур.

Це можуть бути

  • Бактеріоскопічний аналіз виділень із очей. Проводиться визначення виду інфекційного агента.
  • Гістологічне дослідження матеріалу, отриманого при біопсії. Призначають при підозрі на пухлину.
  • Тест Ширмера. Проводиться при кератокон’юнктивіті, дозволяє визначити кількість слізної рідини, що виробляється.
  • Тест Джонса. Дозволяє оцінити прохідність слізних каналів.
  • Флюоресциновий тест. Виконується для оцінки стану рогівки.
  • Вимірювання внутрішньоочного тиску (призначають при підозрі на глаукому).
  • Дослідження очей за допомогою ультразвуку. УЗД допомагає виявити крововиливи, запальні зміни в склоподібному тілі.

Тест Ширмера для собак
Тест Ширмера

Лікування

Комплексна терапія синдрому «червоних очей» залежить від причин його розвитку. Якщо захворювання інфекційного походження можуть застосовуватися антисептики, антибіотики, противірусні або протигрибкові засоби. Для усунення симптомів собакам призначають протизапальні, імуностимулюючі та регенеративні препарати у вигляді очних крапель, мазей та розчинів для промивання.

Найбільш популярні серед зовнішніх офтальмологічних засобів