Синдром Кушинга у собак: симптоми та лікування хвороби що робити, причина

Синдром Кушинга – ендокринна патологія у собак, пов’язана з підвищеним вмістом кортизолу в організмі. Порушення гормонального фону призводить до серйозних, незворотних порушень здоров’я. Своєчасне звернення до ветеринара та грамотне лікування дозволяє продовжити життя вихованця без погіршення його якості.

Синдром Кушінга у собак

Зміст

  • 1 Загальний опис
  • 2 Форми захворювання
  • 3 Група ризику
  • 4 Симптоми хвороби
  • 5 Діагностичні процедури
  • 6 Методи лікування
    • 6.1 Хірургічне втручання
    • 6.2 Медикаментозна терапія
  • 7 Прогноз життя

Загальний опис

Кортизол є стероїдним гормоном, що виробляється наднирниками. Їхня правильна робота та рівень самого гормону контролюється гіпофізом за допомогою синтезу адренокортикотропного гормону (АКТГ). В нормальних умовах кортизол забезпечує регулювання артеріального тиску, згортання крові та зменшення запальних процесів. Але головне його призначення – швидка мобілізація сил організму у стресових ситуаціях за рахунок миттєвого підвищення кров’яного тиску та рівня глюкози (основного джерела енергії).

При синдромі Кушинга гіпофіз більше не контролює синтез кортизолу, що призводить до збільшення його концентрації у крові у багато разів. В результаті організм постійно перебуває в стані «бойової готовності» до несприятливих впливів, які насправді відсутні. Згодом це призводить до швидкого виснаження енергетичних запасів, «зношування» органів та систем, раннього старіння.

Форми захворювання

Захворювання обумовлено надмірним виробленням гормону кортизолу протягом тривалого часу. Порушення може бути пов’язане з однією з наступних причин, залежно від яких розвивається одна з форм

  • Хвороба Кушинга-Іценко (гіпофізарний гіперадренокортицизм) – розвивається при пухлини гіпофіза (гіперплазії, аденоми), що провокує надмірне вироблення АКТГ. Одночасно у надниркових залозах посилюється виробництво кортизолу. Саме новоутворення часто розвивається протягом тривалого часу і не виявляється роками. Ця форма діагностується у 80% хворих тварин.
  • Синдром Кушинга-Іценко (глюкостерома) – виникає при пухлині кори надниркових залоз (найчастіше злоякісної), спровокованої порушенням їх роботи. В результаті залізиста тканина починає розростатися і запускається надмірне вироблення кортизолу. Патологія зустрічається у 10-15% випадків.

Синдром Кушінга у собак

  • Ятрогенний гіперадренокортицизм – є реакцією на надмірне надходження гормонів ззовні при тривалому лікуванні інших захворювань кортикостероїдними препаратами (Преднізолон, дексаметазон). Це набута патологія, але її симптоми найчастіше зникають після відміни ліків.

Увага! При розвитку хвороби Кушинга на фоні прийому гормональних препаратів не можна різко припиняти їх прийом. Потрібне поступове зниження добових дозувань до остаточного зникнення симптомів.

Група ризику

Розвиток синдрому Кушинга можливий у будь-якого собаки, незалежно від статі, віку та породної приналежності. Але вважається, що певна схильність до захворювання й у представників наступних порід

  • такси;
  • боксери;
  • пуделі;
  • біглі;
  • група тер’єрів.

Крім того, йому частіше піддаються вихованці середнього та похилого віку. Середній вік собак, які страждають на захворювання, 7-10 років.

Синдром Кушінга у собак

Симптоми хвороби

Для синдрому Кушинга характерні досить яскраві симптоми, поява яких з великою ймовірністю свідчить про наявність цього захворювання. Для власників собаки увага повинна привертати появу наступних порушень

  • патологічна спрага;
  • посилене сечовипускання, іноді у поєднанні з нетриманням сечі;
  • підвищення апетиту;
  • погіршення стану шерстного покриву з подальшим розвитком симетричних залисин у ділянці нирок, спини, шиї, хвоста;
  • ослаблення черевних м’язів, що викликає збільшення та провисання черевця;
  • апатична поведінка;
  • набір зайвої ваги з локалізацією жиру на спині, грудях, шиї та в ділянці хвоста;
  • різкі зміни настрою та поведінки.

Синдром Кушінга у собак

Кортизол впливає на роботу всіх систем організму, тому захворювання на синдром Кушинга позначається на роботі імунної, нервової, серцево-судинної, скелетно-м’язової, сечостатевої, репродуктивної систем. Крім того, порушується нормальний синтез гормонів іншими залозами. Додаткові симптоми та ускладнення

  • гіперпігментація шкірного покриву;
  • перепади артеріального тиску;
  • порушення координації рухів;
  • остеопороз та можливі переломи;
  • цукровий діабет;
  • порушення статевого циклу (у самок);
  • атрофія насінників (у кобелів).

Діагностичні процедури

Для підтвердження хвороби Кушинга, крім візуального огляду собаки, використовується низка діагностичних процедур

  • клінічний та біохімічний аналізи крові;
  • аналіз сечі на співвідношення кортизолу та креатиніну;
  • тести з введенням дексаметазону та АКГТ, щодо реакції на які оцінюється робота надниркових залоз.

Один із важливих етапів діагностики – визначення причин та вогнища хвороби, для чого проводиться

  • УЗД черевної порожнини – показує структуру органів, дозволяє порівняти розміри двох надниркових залоз, виявити новоутворення.
  • Рентгенографія – дозволяє виявити характерне для захворювання збільшення печінки та ураження кісткових тканин остеопорозом, оцінити мінералізацію органів.
  • МРТ та КТ – проводиться при підозрах на пухлини гіпофіза.

Симптомі синдрому Кушинга у собак

Методи лікування

Терапія синдрому Кушинга підбирається залежно від ураженого органу, результатів проведених обстежень та загального стану собаки.

Хірургічне втручання

При обох формах захворювання втручання має на увазі видалення надниркових залоз одного ураженого (при появі в ньому пухлини та відсутності метастазів у легенях та печінці) або обох (при пухлини гіпофіза). В останньому випадку тварині призначається гормональна терапія глюкокортикоїдами та мінералкортикоїдами протягом усього життя.

Пухлина гіпофіза в Росії не оперується у зв’язку з високою смертністю у собак та серйозними ускладненнями після оперативного втручання. У таких випадках використовуються лише препарати для нормалізації гормонального фону. Новоутворення великого розміру (більше 1 см) можуть викликати неврологічні порушення, при яких призначається променева терапія.

Хірургічне лікування підходить далеко не для всіх випадків. Перед втручанням лікаря необхідно оцінити співвідношення ризику ускладнень та користі від операції. Оскільки синдром Кушинга часто вражає літніх тварин, до такого віку можуть з’являтися інші захворювання, що обмежують можливість оперативного лікування.

Обстеження собаки ветеринаром

Медикаментозна терапія

Для терапії синдрому Кушинга призначаються насамперед препарати, спрямовані на нормалізацію вироблення кортизолу. Крім того, можуть призначатися додаткові засоби для регулювання обмінних процесів у кісткових тканинах, нормалізації функцій серцево-судинної системи.

На замітку! Одна з головних перешкод медикаментозного лікування синдрому Кушинга в Росії – висока ціна на лікарські препарати, що обмежують синтез кортизолу, та їхня малодоступність на ринку, тому їх доводиться замовляти з-за кордону.

Серед препаратів, що призначаються

  • Мітотан (Лізодрен) – використовується при пухлинах гіпофізу. Його прийом викликає руйнування клітин надниркових залоз, за ​​рахунок чого забезпечується контроль над концентрацією кортизолу.

Важливо! Застосування Мітотану може викликати низку серйозних побічних ефектів, тому станом тварини потрібен постійний контроль ветеринара.

  • Трилостан – дія подібна до Мітотану, але сам препарат показаний при пухлинах надниркових залоз.
  • L-депреніл – пропагується як засіб для лікування синдрому Кушинга, але при цьому в Росії відсутні дані про його дієвість та безпеку.
  • Кетоконазол – особливо показаний при супутньому розвитку грибкових уражень шкіри, але не впливає на рівень гормонів.
  • Осеїн (остеогенон) або Тридин – стимулюють всмоктування кальцію в кишечнику, що сприяє нормалізації обмінних процесів у кістках.

Препарати для лікування синдрому Кушінга у собак

Увага! Точні дозування та найменування ліків повинен підбирати ветеринар з урахуванням клінічної картини для кожної тварини. Не варто займатися самолікуванням і ризикувати життя собаки.

Основний показник правильно підібраних препаратів – зникнення патологічної спраги у тварини, а також покращення загального стану. Погіршення стану на фоні лікування часто пов’язане з ускладненнями хвороби. Для їх виявлення проводяться повторні аналізи та інструментальні дослідження. 

Прогноз життя

Синдром Кушинга негативно впливає на організм собаки в цілому, підвищуючи його сприйнятливість до бактеріальних інфекцій та впливу паразитів. Якщо захворювання розвивається у літнього собаки, його симптоми часто сприймаються як ознаки старіння.

Повне лікування захворювання неможливо. Тривалість життя з таким діагнозом становить у середньому 1,5-3 роки. Виявлення на ранніх стадіях у поєднанні з грамотним лікуванням допомагають полегшити стан вихованця та продовжити йому життя ще на кілька років. Саме тому важливо стежити за станом здоров’я собаки, щоб при найменших порушеннях вчасно консультуватися з ветеринаром та вживати необхідних заходів.

Більше про синдром Кушинга у собак відео