Шкірні паразити у собак: фото, симптоми та лікування

Шкірні паразити у собак доставляють купу неприємностей і самим тваринам, і їх власникам. І справа не тільки в безперервному свербежі через укуси, але і в гоячих шкіри, а також існуючому ризику «підчепити» вже кишкових паразитів або серйозне інфекційне захворювання (наприклад, тиф, який переноситься бліхами).

Зміст

  • 1 Які шкірні паразити бувають?
    • 1.1 Блохи
    • 1.2 Воші
    • 1.3 Кліщі
  • 2 Коростяний кліщ
  • 3 Як зрозуміти, що у собаки шкірні паразити
  • 4 Як захистити свого собаку від нападу бліх та кліщів?

 Які шкірні паразити бувають?

До шкірних паразитів у собак відносять не тільки бліх, якими нас уже не здивувати. Це і володарі, і воші, і кліщі. А ось кліщі в свою чергу поділяються на нашкірні (кровососучі) і внутрішньошкірні (коростяні).

Всі ці комахи відрізняються не лише зовні, а й тим, як і де вони виводять своє потомство. Деякі легко з собаки «переселяються» на людину, завдаючи і їй купу проблем. Та ж хвороба Лайма або кліщовий енцефаліт, демодекоз – лише мала частина захворювань, які можуть розвинутись у людини через «собачі» шкірні паразити.

Блохи

Темно-коричневі кровососи, які можна побачити і неозброєним поглядом на шкірі тварини. Але не думайте, що їх так просто виявити. Паразити дуже спритні, та й дуже рідко їх на тварині живе велика кількість. У них існує велика конкуренція за «територію», тому на тілі вихованця дуже рідко можна нарахувати більше кількох десятків особин. Тільки якщо умови антисанітарні, а власнику на свого чотирилапого друга наплювати.

шкірні паразити у собак

На собаці одночасно можуть жити і «собачі», і «людські», і «котячі» блішки. Комахи дуже стрибучі. Один їх стрибок у висоту може легко досягати трьох десятків сантиметрів. Та й довжина приблизно така сама. Для такого маленького шкідника (від одного до чотирьох мм у довжину) це величезна відстань.

Шкода бліх не тільки в укусах, а й у тому, що собака сам себе травмує, намагаючись усунути кровососа укусами чи чуханням. В результаті шкіра в подряпинах, укусах самого собаки та блохи. Все запалюється, свербить, опухає. Заразитися від блохи тим самим тифом собака може лише в тому випадку, якщо розкусить і проковтне паразита.

Відкладає яйця поза тілом тварини, десь у темному та прохолодному місці (щілина підлоги, підвал, темні куточки). Якщо ж ви помітили на тварині якихось маленьких рухливих білих комах, то це, швидше за все, володарі або воші.

 Блохи у собак

Воші

Ці нашкірні паразити у собак також кровососи, і, як блохи, помітні неозброєним оком. Тільки от воші майже прозорі. І своїх «діточок» виводять вже на самій тварині, точніше за допомогою спеціального клею прикріплюють гнид на певній відстані від кореня волосся. Багато хто помилково вважає, що у собаки з’явилася лупа, і починають посилено мити вихованців, вичісувати. Але нічого не допомагає. І тоді вони починають годувати вітамінами, вичитують поради на форумах, що це алергія (на косметику, на їжу, ліки чи інше) та лікують вихованця саме від алергії. І знову жодних результатів.

А що треба було зробити? Правильно, відразу ж вирушати до ветеринара, який одразу скаже, що у собаки сифункулятоз. І напише чим мити, чим обробляти, як чісувати. Обов’язково потрібно дезінфікувати приміщення і речі, деяких же речей простіше відразу позбутися, замінивши на нові, незаражені.

Крім «лупи» у собаки реєструється анемія, виснаження, свербіж, дерматит, екзема.

Воші у собак

Кліщі

На відміну від бліхи, заразитися тварина може і після того, як кліщ присмоктався. Цей нашкірний паразит «впорскує» зі своєю слиною в кров собаки збудників захворювання (найпоширеніші бабезії – збудники піроплазмозу). До того ж кліщ дуже маленький і спритний, коли голодний. Але в міру насичення він збільшується в десятки разів у розмірах. І тут багато хто робить помилку – висмикують кліща, що насмактався, пінцетом або пальцями, мажуть кремом або маслом, сподіваючись, що щелепи розімкнуться. Однак у більшості випадків щелепи, навпаки, ще сильніше замикаються. І витягти паразита самостійно без хірургічного втручання не вдасться.

Помилково вважати, що кліщ може чекати на вас тільки в лісі. Саме невисокі чагарники – улюблене місце для «засідки». Не нехтують ці кровососи та травою. Не забувайте про вітер. Той самий кліщ міг сидіти на травинці сухий, на листку, заповзти на папірець. Дунув вітер, і принесла комаху в місце, де й кущів немає.

Нашкірний кліщ у собак

Кліщі можуть поселятися не тільки на поверхні шкіри, а й усередині неї, викликаючи коросту (саркоптоз, демодекоз). Небезпека в тому, що ці захворювання передаються людині, а повністю позбавитися збудника не завжди легко. Особливо складно позбутися демодексу. Цей кліщ дуже живучий, викликає не просто сильний свербіж, але і випадання шерсті, дерматит. Поразки шкіри збільшуються дуже швидко. Лікування дорогі та тривале. І нашийники чи краплі тут безсилі.

Коростяний кліщ

Червона короста у собак, що називається також фолікулярною – це одна з найпоширеніших хвороб, спричинених шкірними паразитами у собак. Збудником хвороби є коростяний кліщ – крихітна комаха, що ховається у волосяних сумках шкіри вихованця.

Одна з перших ознак недуги – пролисини злегка червоного відтінку. Найчастіше місце первинної локалізації – очі, лікті. На цій стадії собака не відчуває значного дискомфорту. Сверблячка може не бути в принципі. Згодом область лисих ділянок збільшується. Шкіра з червоної стає мідно-червоною. Тому хворобу і прозвали – червона короста, але якщо випадок серйозний, за фактом шкіра може бути сірого чи синюватого кольору.

До цього часу діяльність кліщів досягає апогею – собака починає мучитися, свербіти. Розчісування лише посилює становище. Кліщі продовжують проявляти активність дома подряпин, заражаючи їх. У результаті в зоні ураження утворюються ділянки шкіри з множинними гнійниками. Тепер, крім кліщів, там розгортають діяльність небезпечні мікроорганізми.

Хвороба триває повільно, може тривати роки. Якщо в цей період не зайнятися лікуванням тварини, то вона, найімовірніше, загине. Хоча випадків, коли собаки виживали без жодного стороннього втручання, теж вистачає.

За межами тіла носія кліщі вмирають через 2-3 дні. Тому, про якісь особливі способи дезінфекції приміщення, в якому містилася хвора тварина, говорити, сенсу немає.

Коли захворювання має первинний характер виявити кліща досить складно. Для цього треба звертатися до ветеринарної клініки. Там у вихованця зі шкіри візьмуть зіскрібок і розглянуть його під мікроскопом, але і це ще не дає 100% гарантії успішного виявлення шкірного паразита у собаки. Іноді аналіз роблять кілька разів.

Для позбавлення тварин від коростяного кліща розроблено чимало коштів

  • мазі;
  • розчини;
  • суспензії.

Давайте розглянемо найзатребуваніші з них на ринку

  1. Бензилбензоат. На вигляд це мазь. Буває 10% та 20%.
  2. Спрегаль. Цей аерозоль – єдиний засіб, дозволений для застосування вагітним тваринам.

Крім основних препаратів, залежно від ситуації ветеринар може призначити загоєння, заспокійливі засоби.

Як зрозуміти, що у собаки шкірні паразити

Більшість паразитів помітити складно, але продукти їхньої життєдіяльності говорять самі за себе. Хоча як виглядають блохи відомо практично кожному власнику чотирилапого друга. Найпростіше зрозуміти, що собака заражена бліхами за її поведінкою. Тварина люто свербить і викушує бліх.

Кліщі проявляють себе не так активно (за винятком короста), але і їх легко виявити. Достатньо промацати шкіру вихованця та провести огляд усіх підозрілих горбків та опуклостей. До того ж, цілком можливо, що вихованець допоможе знайти паразита, чухаючи місце укусу.

Тепер щодо коростяного кліща та інших шкірних паразитів, чия діяльність спочатку себе не проявляє. Думаю, ви вже зрозуміли, що звернення до ветеринара в таких випадках – це єдина можливість з’ясувати першопричину хвороби та придушити розвиток паразитів у собаки у зародку.

Як захистити свого собаку від нападу бліх та кліщів?

Захистити вихованця від бліх та кліщів можна за допомогою спеціальних крапель та нашийників. Придбати їх можна у ветеринарних аптеках чи зоомагазинах. Тільки обов’язково слід вивчити склад. Адже одні підходять лише для дорослих та здорових собак. Інші можуть носити цуценята або вагітні/годуючі самки. Але все одно краще проконсультуватися із ветеринаром. Він підкаже, які підійдуть краще саме для вашого пса.

Можна спиратися і на думки інших користувачів. Наприклад, на ошейник форесто відгуки позитивні і в мережі, і серед ветеринарів. Також цей нашийник рекомендують власники мисливських собак, які за обов’язком «служби» проводять у лісах багато часу. Є й аналогічні виробники, які постачають на прилавки зоомагазинів якісну продукцію, яка не тільки безпечна для тварин, а й справді відлякує кліщів та бліх.

Однак варто розуміти, що для «вбивства» нашкірних паразитів у собаки повинні використовуватися спеціальні шампуні (проти бліх, вошей, власоїдів), а ось кліщів краще у клініці видаляти. Неправильний рух і у вашого вихованця у шкірі застрягне голова кліща. У цьому місці почнеться серйозне запалення, нерідко ще й гноїться ця ділянка. До того ж у лабораторії відразу ж вивчать кліща. І якщо він переносить бабезій, то тварині миттєво буде призначено специфічне лікування, яке врятує йому життя та залишить без ускладнень.

Переглянути актуальну ціну препаратів від паразитів і купити їх тепер можна прямо тут з Яндекс Маркета зі швидкою доставкою