Мікоплазмоз у собак: симптоми та лікування як лікувати, ознаки

Мікоплазма – це унікальний бактеріальний організм, здатний вражати людей, тварин і навіть комах. З-за надзвичайно малих розмірів він належить до окремого класу. Крім того, на відміну від будь-яких інших бактерій, мікоплазми не мають жорсткої клітинної стінки, що робить лікування мікоплазмозу у собак та усунення його симптомів, досить складним завданням.

Чорно-біле цуценя

Зміст

  • 1 Небезпека мікоплазми для людини
  • 2 Який тип мікоплазм небезпечний для собак
  • 3 Чим небезпечна Mycoplasma canis
  • 4 Симптоми та лікування мікоплазмозу у собак
  • 5 Діагностика захворювання та методи лікування
  • 6 Профілактика 

Небезпека мікоплазми для людини

Мікоплазми виявляються більш ніж у 80% собак. При цьому якісь хвороби розвиваються менш ніж у третини тварин (і то після додаткового впливу несприятливих факторів). Тому наявність мікоплазм на слизових верхніх дихальних та статевих шляхів вважається варіантом норми. Проте відповідальні господарі повинні розуміти, що це підвищує ризик розвитку статевих та респіраторних захворювань. Цілком здоровий собака може підхопити мікоплазму, просто обнюхавши або облизавши вже заражену особину. Тому захистити улюбленця можна лише шляхом повного виключення контакту з іншими тваринами.

Найбільше переживань викликає твердження, що мікоплазмоз собак передається людині. Насправді у людей в організмі можуть бути 16 типів мікоплазм і нести лише потенційну загрозу. У міжнародному класифікаторі хвороб немає такого визначення як мікоплазмоз, а є лише посилання на захворювання, тригерами яких є деякі типи безстінкових бактерій. Однак жоден із 16 типів не може бути переданий від тварини!

Найпростіші справді можуть потрапити в організм людини, але не зможуть розмножуватися та розвиватися (через це їх називають патогенними лише умовно). Тобто мікоплазми небезпечні лише при передачі між тваринами одного типу. Так, наприклад, Mycoplasma felis небезпечна лише для котів, але не зможе розвиватися в організмі людини (хоча ризик зараження при прямому контакті зі слизовими хворої тварини дійсно є).

Собака та кіт дружать

Який тип мікоплазм небезпечний для собак

Найбільш небезпечною є Mycoplasma cynos, canis. І хоча доведено, що мікроорганізми цих типів можуть тривалий час перебувати в організмі, не завдаючи жодної шкоди здоров’ю, відповідальні господарі зобов’язані приділяти достатньо уваги зміцненню імунітету улюбленця, зокрема, щепленню за графіком. Оскільки мікоплазми відносяться до опортуністичних патогенів (організмів, які можуть викликати захворювання лише при збігу певних негативних факторів), стрес, будь-яке інфекційне захворювання, імунодефіцит і навіть погане харчування призведуть до розвитку мікоплазмозу. Небезпечні і тісні контакти з іншими тваринами (особливо якщо вони живуть у вольєрах).

Цікаво знати! Дослідження довели, що якщо собака має міцний імунітет, добре харчується і вживає вітамінні добавки, то зараження не приведе до якихось тяжких наслідків.

Необхідно звернутися до ветеринара за проведенням аналізу на наявність хвороботворних бактерій у разі, якщо

  • у завагітнілої суки діагностовано резорбцію плода;
  • вихованець мав тісні контакти з дворнягами;
  • тварина регулярно страждає від респіраторних захворювань.

Сумний мопс

Звичайно ж, ветеринар проведе необхідні аналізи після того, як виявляться явні симптоми, але краще подбати про профілактику заздалегідь.

Чим небезпечна Mycoplasma canis

Mycoplasma canis небезпечна тим, що може спровокувати розвиток тяжкої анемії. У зоні ризику знаходяться тварини, які страждають від хвороб селезінки, або перенесли переливання зараженої крові. Також Mycoplasma canis поширена у собак, які виросли в розпліднику. Тому при покупці цуценят дорогих порід, рекомендується попросити розводника надати результати ПЛР-аналізів. При підтвердженні наявності небезпечних бактерій доведеться постійно оберігати вихованця від будь-яких несприятливих факторів. Інакше тварина все життя страждатиме від хронічних інфекційних захворювань.

Ігнорування наявності хвороботворних організмів може призвести до розвитку гемолітичної анемії, для лікування якої знадобиться не просто антибіотикотерапія, а й постійні переливання крові, глюкокортикоїди.

Симптоми та лікування мікоплазмозу у собак

Якщо не вдалося вберегти тварину від несприятливих факторів, то її стан може у будь-який момент ускладнитися. Оскільки хвороботворні бактерії можуть уразити і дихальну, і репродуктивну систему, то симптоми мікоплазмозу у собак занадто нетипові. Насторожити повинні такі ознаки захворювання

  • кашель;
  • чхання;
  • нехарактерне для породи сопіння;
  • поскулювання під час сечовипускання;
  • кров у сечі;
  • безпліддя;
  • кон’юнктивіт;
  • незрозуміла втрата ваги;
  • поява абсцесів на шкірі;
  • болі в суглобах (проявляються загальною млявістю, кульгавістю).

Собака ховає морду в лапи

Потрібно пам’ятати, що існує безліч інших причин появи вищезгаданих симптомів, тому аналіз на мікоплазми повинен бути лише елементом загального діагностичного обстеження. Так, наприклад, респіраторні захворювання можуть бути спровоковані вірусами, а проблеми із сечовивідною системою – різким зниженням температури на вулиці.

Порада! Людина може запідозрити мікоплазмоз, якщо незадовго до прояву перерахованих вище симптомів тварина перенесла тяжке захворювання, і приймала медикаменти, що пригнічують імунітет.

Перед тим як лікувати мікоплазмоз у собаки, ветеринар обов’язково розпитає господаря про поведінкові зміни, а також проведе зовнішній огляд.

Діагностика захворювання та методи лікування

Лікування мікоплазмозу у собак призначається лише після отримання ветеринаром результатів аналізів. Для встановлення остаточного діагнозу, лікар повинен буде виключити наявність іншої бактеріальної або вірусної інфекції.

Швидше за все буде проведено

  • загальний та біохімічний аналіз крові;
  • аналіз сечі;
  • рентгенологічне обстеження абдомінальної галузі;
  • серологічні дослідження, що визначають реакцію організму на мікоплазми.

Залежно від тяжкості прояву симптомів, ветеринар може запропонувати підтримуючий догляд, а також терапію антибіотиками. Мікоплазма не реагує на традиційні антибіотики широкого спектру дії (наприклад, пеніцилін), тому що препарати цього типу працюють, руйнуючи клітинну стінку. А ось антибіотики тетрациклінового ряду є досить ефективними, тому препаратом першого вибору є Доксициклін. Лікування ведеться не менше двох тижнів (якщо були інфіковані верхні дихальні шляхи) або довше, якщо тварина страждає від проблем із сечовивідною системою.

Доксициклін у капсулах

Увага! Точний термін терапії та оптимальне дозування антибіотика розраховує та коригує ветеринар, виходячи зі стану собаки.

Важливо продовжувати лікування навіть після явного покращення стану здоров’я, щоб вбити всі хвороботворні організми. А ось прийом будь-яких інших ліків (що особливо впливають на імунітет) необхідно припинити.

Профілактика 

Навіть якщо господар на 100% відсотків упевнений, що у вихованця мікоплазмоз, самостійно проводити антибіотикотерапію заборонено. Наприклад, застосування антибіотиків широкого спектра дії призведе до знищення «позитивних» мікроорганізмів, без яких не може існувати нормальна мікрофлора. А введення недостатньої кількості «схвалених» типів медикаментів дозволять бактеріям продовжити активне розмноження навіть після антибіотикотерапії.

Збільшена доза тетрациклінів призведе до тяжких побічних ефектів. Категорично не рекомендується і безконтрольне використання медикаментозних препаратів з метою профілактики. Є ризик спровокувати розвиток популяцій мікроорганізмів, стійких до антибіотиків. Зрештою, лікування будь-якого іншого захворювання буде значно ускладнено.

Важливо запам’ятати! Немає вакцини з доведеною ефективністю для профілактики мікоплазмозу у собак.

Якщо лікування мікоплазми у собаки проводив ветеринар, то прогноз для здоров’я позитивний. Організм легко справляється з хвороботворними організмами, за умови правильно підібраного дозування антибіотиків. Однак слід пам’ятати про те, що в більшості випадків вихованець залишається носієм навіть після успішного завершення курсу терапії. Це означає, що він може передавати бактерії іншим собакам, а також при погіршенні загального стану здоров’я можливі рецидиви.

Цуценя на руках у господаря

Загострення можна успішно контролювати, дотримуючись належної гігієни та регулярно зміцнюючи імунітет. Необхідно регулярно чистити будку, прати підстилки. Якщо тварина «розв’язана», то подбати про запобігання повторним статевим контактам. Здорова дієта, спеціальні вітаміни та добавки, підібрані ветеринаром, дозволять не перейматися рецидивами хвороби. Не варто боятися мікоплазмозу своєчасна терапія та постійний контроль за здоров’ям дозволять улюбленцеві прожити повноцінне, довге життя.