Лямбліоз у собак: симптоми та лікування як вилікувати

До зооантропонозних інфекційних захворювань, що вражають людину та тварин, відноситься лямбліоз (гіардіоз), збудником якого служить одноклітинний протозойний організм роду джгутикових протистів Lamblia. Він паразитує в кишечнику, викликаючи порушення роботи ШКТ, інтоксикацію та виснаження організму, і без належного лікування здатний завдати організму відчутної шкоди. У собак лямбліоз зустрічається дуже часто, за статистикою, носієм інфекції є кожен десятий домашній собака і майже всі безпритульні.

Лямбліоз у собак

Зміст

  • 1 Механізм та шляхи зараження
  • 2 Форми та симптоми лямбліозу
    • 2.1 Гостра форма
    • 2.2 Хронічна форма
  • 3 Методи діагностики
  • 4 Лікування лямбліозу у собак
  • 5 Як уберегти собаку від лямбліозу

Механізм та шляхи зараження

Лямблії існують у двох формах. У зовнішньому середовищі, за несприятливих умов, вони перебувають у «сплячому режимі», як цист, оточених міцної захисної оболонкою. Коли циста потрапляє в організм теплокровної тварини, оболонка цисти розчиняється, і з неї виходять два трофозоїди, активна форма лямблії. Прикріпившись до слизової оболонки кишечника, вони починає харчуватися та розмножуватися. У процесі життєдіяльності трофозоїди ушкоджують стінку кишечника та виділяють токсичні для організму тварини продукти метаболізму.

Зберігати життєздатність у зовнішньому середовищі лямблії можуть довго у стоячій воді до кількох місяців, у фекаліях – близько 3 тижнів. Спосіб зараження лямбліозом – аліментарний (фекально-оральний). Собака може проковтнути цисти збудника

  • вживаючи заражену їжу чи воду,
  • при обнюхуванні трави або ґрунту,
  • при прямому контакті із зараженим родичем або відвідування туалетного лотка, яким користувалася хвора тварина.

Собака у лотку

Форми та симптоми лямбліозу

Інкубаційний період захворювання становить від 1 до 3 тижнів, лямбліоз може протікати у гострій чи хронічній формі.

Гостра форма

Симптоматика хвороби пов’язана з пошкодженням слизової оболонки кишечника трофозоїдами лямблій. Активно розмножуючись, гіардії знищують епітелій, який забезпечує всмоктування поживних речовин, а також призводять до розвитку запалення. В результаті у собаки розвиваються

  • Діарея, яка може чергуватись із запорами. Кал може бути пастоподібним або рідким, з домішкою слизу або жиру.
  • Здуття живота, метеоризм.
  • Відрижка.
  • Тварина стає апатичною, неохоче йде на контакт навіть із господарем.

Хронічна форма

Ця форма хвороби є чергуванням загострень і ремісій. Після періоду проявів клінічної картини гострого захворювання собаці стає легше, практично всі симптоми зникають. Під час такої ремісії трофозоїди лямблій не гинуть, а продовжують розмножуватися та активно виділяються у навколишнє середовище.

Потім через 2-3 тижні настає загострення, і до описаних вище симптомів додаються нові

  • смердючий запах з пащі, що нагадує тухлі яйця (у процесі життєдіяльності гіардії виділяють сірководень);
  • домішки крові у калових масах;
  • видима, начебто безпричинна, втрата ваги;
  • алергічні прояви – шкірний висип, риніт або кон’юнктивіт;
  • ламка, тьмяна, неохайного вигляду шерсть.

Лямбліоз у собак

Методи діагностики

Якщо у собаки виявлено симптоми лямбліозу, для диференціювання протозойної інфекції від інших захворювань із подібною клінікою тварині призначають низку лабораторних досліджень. Вони включають

  • Аналізи калу (загальний та тестовий на антигени лямблій);
  • Аналіз мазка із прямої кишки на ДНК збудника (метод, заснований на полімеразній ланцюговій реакції);
  • Імуноферментний аналіз, що дозволяє виявити в сироватці крові антиген збудника.

Важливо! Лябліоз у собак нерідко протікає у прихованій чи легкій формі, симптоми в цьому випадку дуже слабкі або навіть зовсім відсутні. Тому захворювання іноді виявляється випадково, при проведенні аналізу калу при плановому обстеженні. Але оскільки протозойна інфекція небезпечна і для людини, ветеринари наполегливо радять господарям собак своєчасно наводити своїх вихованців на профілактичні огляди.

Лікування лямбліозу у собак

Протипротозойні препарати, що пригнічують або знищують лямблій, підбирає лікар. Найчастіше застосовуються

  • Альдазол (діючий інгредієнт – альбендазол).
  • Метрогіл (препарат групи 5-нітроімідазолу).
  • Макмірор (активна речовина – ніфурател).
  • Панакур (діючий компонент – фенбендазол).
  • Тиберал (активна речовина – орнідазол).

Ці препарати пригнічують на ДНК клітин лямблій, викликаючи загибель мікроорганізмів. Курс лікування зазвичай становить 5-7 днів.

Хороший ефект у терапії лямбліозу у собак дає новий комплексний препарат Тронцил. Його діючі компоненти пірантелембонат, празиквантел і фебантел безпечні навіть для піврічних цуценят. Для проведення повного курсу лікування достатньо триденного прийому препарату.

Препарат Тронціл

Для зняття інтоксикації, відновлення природної мікрофлори кишечника та зміцнення імунітету собаці також прописують ентеросорбенти, пробіотики та імуномодулятори. До повного одужання собаці рекомендується давати спеціальні лікувальні корми.

Повністю позбавити собаку від лямблій вдається рідко, оболонка її цисти непроникна для більшості хімічних сполук. Можна добитися знищення лише активної форми паразитів, трофозоїдів, за допомогою антипротозойних препаратів. Вони пригнічують продукування нуклеїнових кислот у ДНК Lamblia, що спричиняє загибель мікроорганізму. Собака вважається одужалою, якщо при аналізі калу антигени лямблій у ньому не виявлено.

Як уберегти собаку від лямбліозу

Щоб знизити ризик зараження собаки лямбліозом, слід дотримуватись таких правил

  • підтримувати в чистоті приміщення, де вона міститься;
  • не купати вихованця у ставках та озерах зі стоячою водою;
  • не дозволяти тварині брати їжу з землі, привчити вихованця їсти та пити лише зі свого «персонального» посуду;
  • щоб унеможливити контакт з бродячими тваринами, не відпускати пса на прогулянку без нагляду;
  • організувати собаці повноцінне харчування, включати до її раціону продукти, що сприяють зміцненню імунітету;
  • своєчасно проводити дегельмінтизацію тварини.

Собаці дають таблетку