Хвороби нервової системи у собак

Запальні хвороби нервової системи у собак – це досить широка група захворювання, до якої входять менінгомієлоенцефаліти/менінгоенцефаліти різного ступеня причинності.

Менінгіт – це запальне захворювання менінгеальної оболонки ЦНС, мієліт – це запальний процес спинного мозку, а запалення тканини головного мозку називається енцефалітом. При менінгіті в запальний процес втягується субарахноїдальний простір. Іншими словами, це запальний процес тканин, які містять нервові клітини.

Зміст

  • 1 Запальні захворювання нервової системи у собак
  • 2 Запальний процес — гранулематозний менінгоенцефаліт
    • 2.1 У різних порід собак
  • 3 Постановка діагнозу та лікування

Запальні захворювання нервової системи у собак

У ветеринарії не прийнято діагностувати окремо специфічний менінгіт або енцефаліт як різновиди хвороб нервової системи у собак. Власне, обидва процеси, як правило, протікають одночасно, тому, як тканини анатомічно розташовані поруч один з одним усередині черепа. Саме тому ветеринари використовують один термін – менінгоенцефаліт.

Не можна сказати, що таке захворювання, як менінгоенцефаліт, досить поширене серед собак, при цьому серед неврологічних захворювань воно зустрічається часто, незалежно від причини його розвитку.

Таке запальне захворювання як менінгоенцефаломієліт прийнято розділяти на 2 види

  • неінфекційне
  • інфекційне

Як правило, інфекційний вид менінгоенцефаломієліту може бути викликаний бактеріями, грибами, найпростішими, паразитами, рикетсіями, а також вірусами. При цьому ознаки ураження паренхіми мозку більш виражені при паразитарних, вірусних та протозойних інфекціях, тоді як при бактеріальних інфекціях, більш яскраво виражені ознаки ураження менінгеальної оболонки

Якщо запальний процес викликаний рикетсіями або грибами, то можна спостерігати ураження як менінгеальних оболонок, так і паренхіми мозку, тобто спостерігається дифузна симптоматика.

Менінгіт у собак

Такі захворювання як стероїд-залежні менінгіти, гранулематозні менінгоенцефаліти, деякі специфічні менінгоенцефаліти, які характерні для декількох порід собак, відносяться до неінфекційних запальних захворювань нервової системи. За деякими міркуваннями можна припустити, що їх розвиток відбувається через імунологічне порушення. Їх успішно усувають за допомогою імуносупресивних доз глюкокортикоїдів.

Запальний процес — гранулематозний менінгоенцефаліт

Негнійний запальний процес у тварин називається гранулематозним менінгоенцефалітом. У процесі розвитку захворювання відбувається дифузна або осередкова ураження ЦНС.

У ветеринарії розрізняють три форми такого процесу

  • Обмежений менінгоенцефаліт, який характеризується залученням у процес стовбур мозку.
  • Дисемінований гранулематозний менінгоенцефаліт, який характеризується пошкодженням мозочка та шийного відділу спинного мозку, нижнього відділу стовбура та великого мозку.
  • Зоровий гранулематозний менінгоенцефаліт, що вражає зорові нерви та очі.

До цього часу не можна точно встановити причину розвитку гранулематозного менінгоенцефаліту. За деякими даними можна припустити, що це захворювання має імунну природу. Для лікування захворювання прописують прийом глюкокортикоїдів, при цьому не можна точно визначити результат лікування. Якщо захворювання активно розвивається, то прогноз, як правило, несприятливий.

У різних порід собак

Тяжка форма стероїдзалежного менінгіту з поліартритом може розвиватися больовим синдромом у біглей. Як правило, у процесі захворювання тварина відчуває сильний біль у ділянці шийного відділу хребта. Оскільки повну ремісію даного захворювання можна досягти введенням стероїдів, можна припустити, що воно спричинене саме імунними порушеннями.

Бернські зеннехунди дуже сприйнятливі до таких захворювань як поліартеріїт і некротичний васкуліт. Як і в попередньому випадку, поки не з’ясована точна причина розвитку менінгітів у цієї породи собак, при цьому у разі лікування тварини стероїдними препаратами всі клінічні прояви зникають.

У мопсів, віком від 9 місяців до 4 років, існує ризик зараженням менінгоенцефалітом. Як правило, це захворювання протікає швидко і характеризується невтішним прогнозом. На початковій стадії розвитку менінгоенцефаліту у мопсів спостерігаються судоми, а також прояв дифузного ураження центральної нервової системи. У собаки можна спостерігати «заплітання» ніг при ходьбі, їм характерні рухи по колу, можуть упиратися головою об стіну, спостерігається болючість у шийній ділянці хребта, а також розвиток сліпоти. Така тварина, як правило, гине протягом 2-3 тижнів і лікування стероїдними препаратами та антиконвульсантами не дають позитивних результатів.

Залежно від того наскільки сильно вражена та чи інша ділянка, клінічні прояви запального захворювання центральної нервової системи можуть бути різними – вогнищевими, розлитими або швидко розвиватися від вогнищевих до розлитих.

Основні симптоми менінгіту у собак є підвищена температура та біль у ділянці шиї. Хворий собака не хоче йти на повідку, стає гіперчутливим до дотиків, спостерігається ригідність шийних м’язів. В особливо тяжкому випадку можна також спостерігати бічне положення тіла, перегинання передніх кінцівок і опістотонус.

При енцефаліті При енцефаломієліті
Відбувається ураження паренхіми головного мозку. Як правило, дані порушення є асиметричними. Розвиток захворювання відбувається поступово. Спочатку можна спостерігати якесь гноблення тварини, аж до коми. Також помітні зміни у поведінковому характері, у координації руху, відбувається порушення зору, при цьому реакція зіниці зберігається.

Як правило, порушується хода тварини та положення її тіла. Можна спостерігати рухову дисфункцію, а також порушення функції черепно-мозкових нервів.