Дерматит у собак: причини, симптоми, лікування та профілактика

Дерматит – це збірний термін, що поєднує запальні шкірні захворювання, що розвиваються внаслідок негативного впливу зовнішніх чи внутрішніх факторів біологічної, фізичної чи хімічної природи. Більшість з них відносяться до антропозоонозних, тобто здатних вражати і людину, і тварин. У собак запущена форма дерматиту дуже тяжко переноситься, довго і складно лікується, і може давати серйозні ускладнення. Тому звертатися до ветеринара слід при виявленні перших ознак хвороби.

Дерматит у собак

Зміст

  • 1 Загальні симптоми
  • 2 Види дерматиту
    • 2.1 Алергічний
    • 2.2 Атопічний
    • 2.3 Паразитарний
    • 2.4 Інфекційний
    • 2.5 Термічний
    • 2.6 Медикаментозний
    • 2.7 Себорейний
    • 2.8 Мокнутий
  • 3 Діагностика
  • 4 Лікування
  • 5 Профілактика

Загальні симптоми

До симптомів дерматиту будь-якої етіології відносяться

  • еритема (почервоніння шкіри);
  • підшкірні набряки;
  • місцева гіпертермія (температура шкіри у уражених зонах підвищена);
  • сухість, огрубіння шкіри,
  • алопеція («залисини» на уражених ділянках);
  • утворення шкірних висипань у вигляді папул (вузликів) та пустул (гнійничків);
  • свербіння (собака постійно намагається розчесати шкіру);
  • якщо дерматит торкнувся кінцівки собаки, вона може кульгати через біль і набряк;
  • зміна поведінки ― тварина може втратити апетит, стати неспокійною, агресивною, погано спить.

Види дерматиту

Залежно від причин розвитку дерматити поділяється на кілька видів.

Алергічний

Запалення шкіри розвивається як реакція імунної системи на речовину-алерген. , яке вона вважає чужорідним та небезпечним. Алергія у собаки може бути на

  • харчові продукти (найчастіше на вуглеводи та білки),
  • слину ектопаразитів,
  • засоби побутової хімії або догляду за твариною (контактний дерматит),
  • ультрафіолетові промені (фотодерматит).

Алергічний дерматит у собак

Схильністю до появи алергічного дерматиту мають такі породи собак як шарпей, боксер, ротвейлер, далматин, бульдог.

Атопічний

 Це генне захворювання, при якому організм має біологічну сенсибілізацію – підвищену чутливість до чужорідних речовин, виробляючи проти них антитіла. Атопічний дерматит у собак повністю не лікується, але при правильній терапії можна досягти стабільної ремісії.

Атопічний дерматит у собак

Паразитарний

Найчастіше причиною стають екзогенні паразити кліщі, воші, блохи, власоєди, гриби-дерматофіти. Викликати дерматит можуть також ендогенні, що мешкають усередині організму паразити, що виділяють у процесі життя токсини гельмінти аскариду, трихінелла та інші.

Паразитарний дерматит у собак

Інфекційний

Викликати появу висипу, набряклості, алопеції та сверблячки здатні мікроорганізми, які служать збудниками стафілококозу, мікроспорії, герпесу. Інфекційний дерматит вважається однією з тяжких форм захворювання, тому що організм тварини змушений боротися і з основною недугою, і з її ускладненням.

Інфекційний дерматит у собак

Термічний

Причиною розвитку даного виду дерматиту є вплив високих або низьких температур. Захворювання найчастіше вражає лапи тварини (підодерматит) або голову. Уражена ділянка набрякає, болить, що утворилися на шкірі ерозії, мікротріщинки та ранки викликають свербіння і можуть гноитися.

Термічний дерматит у собак

Медикаментозний

Роздратування шкіри та локальні висипання у собак можуть викликати деякі зовнішні лікарські засоби. Ділянки, на які був нанесений препарат, червоніють, стають болючими, покриваються дрібним висипом або кірками, шерсть на них може випадати. Через сильний свербіж тварина постійно розлизує і розчісує шкіру, посилюючи ситуацію.

Медикаментозний дерматит у собак

Себорійний

Причина цього виду дерматиту – порушення роботи сальних залоз. Типовою ознакою себореї є жирна шерсть з лупою. Шкіра запалена, лущиться, іноді набуває неприємного запаху через наявність на ній колоній дріжджоподібного грибка-базидоміцету Pityrosporum ovale.

Себорейний дерматит у собак

Мокнутий

Це ураження шкіри проявляється гіперемією (почервонінням), набряками, дрібними свербіж і болючими тріщинами, з яких виділяється прозорий ексудат (сукровиця). Мокнутий дерматит у собак нерідко стає наслідком харчової алергії, кліщової інвазії, вушної інфекції, пошкоджень шкіри (порізи, садна, розчісування), або розвивається через неналежний догляд за шерстою. 

Мокнутий дерматит у собаки

До групи ризику захворювання мокнутим дерматитом відносяться породи собак з довгою вовною або густим підшерстком ньюфаундленд, сенбернар, коллі, тибетський мастіфф, афганський хорт.

Діагностика

Діагноз «дерматит» можна поставити при клінічному огляді собаки. На фото, розміщених у мережі інтернет, видно, що ознаки дерматиту типові та досить добре виражені. Але точно визначити його походження часто вдається лише шляхом послідовного виключення потенційних причин, які могли спровокувати захворювання. Тому лікар повинен з’ясувати у господаря родовід та вік собаки, час появи симптомів захворювання, частоту рецидивів, відомості про наявність у тварини інших хвороб та нещодавнє використання лікарських препаратів, умови утримання та годування.

Далі для диференціальної діагностики захворювання можуть знадобитися лабораторні дослідження

  • мікроскопія зіскрібка шкіри;
  • бактеріологічний та мікологічний посів;
  • клінічний та біохімічний аналізи крові;
  • копрограма (дослідження калу, що дозволяє виявити наявність гельмінтів або найпростіших та визначити ферментативну та перетравлюючу активність кишечника);
  • аналіз сечі;
  • кількісний аналіз гормонів у сироватці крові;
  • алергопроби;
  • серологічні тести.

Що робити при дерматиті у собак поради ветеринара

Лікування

Схема лікування дерматиту залежить від виду та тяжкості захворювання, і включає симптоматичні методи, призначені для зняття зовнішніх проявів, та медикаментозну терапію, мета якої – усунути причину хвороби.

Насамперед, потрібно забезпечити максимальний доступ до уражених ділянок шкіри, для цього шерсть на них остригають. Ексудат, кірки та омертвілі тканини видаляють тампонами, змоченими розчином антисептика та присипають бактерицидним порошком.

Для зняття запалення та прискорення регенерації тканин при лікуванні дерматиту у собак використовують мазі та креми Arterium Sanoderm та ДЕ-ЛОНГ, Живосепт, Хлорцин Унісан, спрей Кортаванс. Таке лікування можна проводити в домашніх умовах. При гострій формі дерматиту, якщо спостерігається сильний больовий синдром, собаці можуть призначити новокаїнові блокади та курс фізіотерапії – опромінення ультрафіолетовими або інфрачервоними лампами.

Для зняття сверблячки та купірування алергічних реакцій призначаються антигістамінні препарати та кортикостероїди, це можуть бути таблетки або зовнішні препарати. Серед найефективніших – Преднізолон, Дексаметазон, Супрастин, Ломінал, Зіртек, Кларітін, Тавегіл, Аллервет, Піпольфен.

Антигістамінні препарати для котів

Іноді при дерматиті потрібно вивести їх організму токсини, для цього собаці прописують сечогінний (зазвичай Фуросемід). Для підтримки імунітету можуть призначити курсовий прийом імуностимуляторів (Гамавіт, Глікопін або Імунол Вет).

При інфекційному дерматиті собакам призначаються антибіотики груп пеніцилінів або цефалоспоринів. Якщо захворювання спричинене паразитарним або грибковим компонентом, призначаються інсектицидно-акарицидні або фунгіцидні препарати Санофлай, Скалібор, Сертифект, Спот-он, Фунгін, Зоомікол.

У більшості випадків при лікуванні дерматиту ветеринари рекомендують перевести собаку на дієтичне харчування. Якщо тварина вживає готові корми, потрібно вибирати крокети або консерви з маркуванням «гіпоалергенний». З раціону собак, привчених до натуральної їжі, слід тимчасово виключити яйця, рибу, жирне м’ясо, субпродукти, овочі.

Профілактика

Розвитку дерматиту у собаки можна уникнути, якщо дотримуватись вимог гігієни та правильно доглядати за вовною та шкірою. Після прогулянки потрібно мити лапи собаки, регулярно вичісувати її, не допускаючи утворення ковтунів. До основних профілактичних заходів також відноситься своєчасна дегельмінтизація та регулярний огляд на наявність паразитів.