Чому у кішки або кота мокрий ніс: причини сирого та холодного носа

Ніс – один з найголовніших органів чуття кішок. Їх нюх (як і у більшості тварин) у десятки разів чутливіший, ніж у людини. Це дає можливість ідентифікувати та розділяти запахи на складові елементи, орієнтуючись таким чином у просторі. Визначивши той чи інший об’єкт, коти приймають рішення — сприймати його як небезпечний, підозрілий, смачний і таке інше.

У нормі котячий ніс має бути вологим та прохолодним. Залежно від емоційного стану, кліматичних умов та інших зовнішніх факторів у тварини може спостерігатися незначна сухість. Наприклад, коли кішка спить або перебуває у стані дріми, а також протягом 30-60 хвилин після пробудження.

У процесі активних ігор, особливо якщо в квартирі/будинку дуже душно, поверхня слизової оболонки підсушується, що теж не дає приводу для паніки. Ефект сухості носа часто присутній у кішок і стані стресу або недотриманні режиму харчування (голод, переїдання). Якщо ж тварина поводиться не так, як звичайно, і при цьому аномальний стан носової мочки простежується тривалий період (кілька годин/цілий день), то тут же потрібна консультація ветеринара.

Кошкін ніс

Як влаштований ніс у котів

Ніс кішок – складна система, що анатомічно являє собою два ходи, розділених між собою хрящовою тканиною. Всередині порожнина «вистелена» слизовою оболонкою, яка пронизана безліччю нервових закінчень та кровоносних капілярів. Основна роль слизової оболонки — захист від побутових забруднень, вірусів та бактерій, здатних передатися від інших тварин та людини.

У слизовій тканині розташовані також і нюхові рецептори, за допомогою яких, власне, кішки і пізнають навколишній світ. На вдиху повітря не відразу потрапляє у легені, а фільтрується спеціальними порами та клапанами всередині носових ходів. Рецептори епітелію «діагностують» запахи, отримані ззовні, і дають відповідні сигнали мозку – попереду небезпека, гаряча їжа, руки господаря, злий собака.

Також усередині носової порожнини знаходяться спеціальні залози, що виділяють слизовий секрет, який і захищає зовнішню мочку від пересихання та розтріскування. Завдяки постійній волозі тварина може не тільки регулювати температуру тіла, але й значно розширити діапазон свого нюху.

Ніс кішки

Важливо організм кішок влаштований так, що вони не пітніють природним чином, і саме ніс є регулятором теплообміну. Він виступає в ролі природного «охолоджувача» за надмірної активності або підвищення температури на вулиці в літній період.

Коли варто турбуватися

Одним з перших симптомів, що сигналізують про якісь хвороби або нездужання домашнього вихованця, є сухий і гарячий ніс. Однак не слід забувати, що температура тіла кішок відрізняється від людської норми і в ідеалі дорівнює 38-39 °С. Тварина може бути абсолютно здоровою, але за відчуттями мочка здаватиметься гарячою.

Ознаками, що вказують на те, що кішка таки хвора, можуть бути наступні

  • З носа течуть рясні виділення, вуха горять. Симптоми свідчать про наявність інфекції – наприклад, ринотрахеїту або панлейкопенії.
  • Занадто мокрий ніс, підвищена температура тіла, чхання, відсутність апетиту. Можливо, має місце застуда або ГРВІ.
  • Багато виділення з носової порожнини, що мають кров’яні або гнійні вкраплення. Не виключений варіант попадання в носовий прохід якогось стороннього предмета.
  • Зайве мокротиння, що виділяється з носа, може бути алергічною реакцією на побутову хімію, пилок рослин, тютюновий дим, ліки, домашній або вуличний пил.
  • Мочка дуже волога, а сама кішка тяжко сопить і дихає переважно через рот. Такі симптоми можуть говорити про наявність поліпа та пошкодження слизової оболонки всередині носової порожнини.
  • Мокрий і дуже холодний ніс сигналізує про переохолодження тварини або отруєння.

Кішка із зеленими очима

Також про наявність проблем зі здоров’ям можна судити і за кольором носа. Так, синюватий відтінок, як правило, є наслідком порушень у серцево-судинній системі. Жовтий практично завжди дає наведення на неполадки з нирками або печінкою. Білий вказує на зміни у роботі кровоносної системи.

Догляд за носом

Здорова кішка справляється зі своєю гігієною чудово і сама. При підвищенні температури повітря вона починає активніше вилизуватися та зволожувати ніс. Те саме відбувається, коли на мочку потрапляє якесь сміття, пил та інші забруднення. В умовах природного середовища тварина очищають ніс механічним способом, контактуючи з деревами, рослинами, травою і т.п.д. Домашні вихованці вирішують проблему посиленим умиванням.

Виняток становлять лише плоскоморді породи, які в результаті селекції змінили анатомічні пропорції черепа. Через порушену носову перегородку у таких кішок часто на носі або біля ніздрів з’являються кірки та зайве мокротиння. У таких випадках потрібно акуратно видалити лусочки та залишки соплів ватними паличками або тампонами.

Що робити забороняється

  • Витирати ніс вологими спиртовими серветками з антибактеріальним просоченням або парфумованими ароматами. Слизова оболонка може відреагувати сильною алергічною реакцією.
  • Використовувати для дезінфекції йод або зеленку, особливо якщо на носі є тріщини та подряпини. Дії можуть спровокувати опік та набряклість, що, у свою чергу, ускладнить дихання тварини та введе її у додатковий стрес.

У будь-якому випадку, ніколи не потрібно займатися самолікуванням і при перших ознаках нездужання слід звертатися до лікаря для проведення діагностики та подальшої терапії.